пошкоджений ліс

См. также в других словарях:

• пошкоджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошкодити 1). || пошко/джено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

• пошкоджений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• пошкоджений — Syn: уражений …   Словарь синонимов металлургических терминов

• калікуватий — а, е, розм. Пошкоджений чимось, але не цілком скалічений; напівскалічений …   Український тлумачний словник

• підпалений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підпалити. || підпа/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який трохи підгорів (про хліб, страву і т. ін.). || Пошкоджений вогнем; обгорілий. 3) у знач. прикм., розм. Зморений або розпалений швидкою їздою… …   Український тлумачний словник

• побитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до побити 2 9). || у знач. прикм. || поби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Убитий, забитий (про багатьох). || перен. Зневірений, знесилений, пригнічений. 3) у знач. прикм. Розбитий, розколотий на шматки.… …   Український тлумачний словник

• роз'їдений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роз їсти. 2) у знач. прикм. Зруйнований, пошкоджений чим небудь (про шкіру тіла, поверхню чого небудь і т. ін.) …   Український тлумачний словник

• стертий — зіте/ртий, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до стерти, зітерти. 2) у знач. прикм.Пошкоджений, зруйнований тертям; який потоншав від частого довгого користування і т. ін. || перен. Який втратив оригінальність, виразність, своєрідність; давно всім… …   Український тлумачний словник

• цілий — а, е. 1) Такий, від якого нічого не відділено, не відокремлено; не розділений, не роздроблений. || Наповнений до країв, по вінця; повний. || Який не був у користуванні, не початий. || У повному складі, без винятку. || Весь від початку до кінця… …   Український тлумачний словник

• червотокий — а, е. Пошкоджений червою …   Український тлумачний словник

• червоточний — а, е. Пошкоджений червою …   Український тлумачний словник